Попередня Наступна

ОСТАННІЙ НОМЕР

Том 15, №1-2' 2020г.

НЕВРОЛОГИЯ

КЛІНІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КРІОКОНСЕРВОВАНОЇ СИРОВАТКИ КОРДОВОЇ КРОВІ ЛЮДИНИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КОГНІТИВНИХ РОЗЛАДІВ ПІСЛЯ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

канд. мед. наук доц. В.С. Личко, канд. мед. наук доц. І.Г. МУДРЕНКО
Медичний інститут Сумського державного університету

Метою дослідження було вивчення ефективності застосування кріоконсервованої сироватки кордової крові (КСКК) людини в гострому періоді інфаркту головного мозку (ІГМ) для профілактики когнітивного та неврологічного дефіцитів. Основу роботи склали матеріали комплексного обстеження 350 хворих із першим у житті ІГМ на 1−у, 10−у та 21−у добу захворювання. Критеріями відбору пацієнтів були: вік від 46 до 79 років; перший у житті ІГМ з локалізацією в басейні кровопостачання середньої мозкової артерії; госпіталізація до 24 год від початку захворювання; результати МРТ−дослідження, що виключали внутрішньочерепний крововилив або інше не ішемічне ураження головного мозку. Залежно від призначеної медикаментозної терапії всі хворі були розділені на дві групи: перша (n = 175) − недиференційована терапія + диференційована з призначенням ацетилсаліцилової кислоти (АСК); друга (n = 175) − недиференційована терапія + диференційована з призначенням АСК, що була доповнена введенням 1 мл внутрішньовенно розчину КСКК протягом 10 діб. Оцінка особливостей клінічної картини ІГМ показала, що скарги хворих в дебюті захворювання практично були відсутні у більшості осіб. На різного характеру цефалгії скаржилося лише 40 хворих (11,3 %). При цьому головний біль найчастіше мав локальний характер, переважно в потиличній області, спостерігався у хворих, що страждали на артеріальну гіпертензію. Об""єктивно в неврологічному статусі в 249 (71,1 %) хворих визначався центральний парез 7−ої пари черепних нервів, а в 213 (60,8 %) − центральний парез 12−ої пари. Рухові порушення у вигляді контрлатеральних вогнищів центральних парезів і паралічів відмічені у 260 (74,5 %) хворих; ознаки ураження пірамідних трактів у вигляді пожвавлення сухожильних і періостальних рефлексів виявлені у 305 (87,1 %) обстежених, патологічних ступеневих позначок − у 281 (80,4 %) хворого. Порушення чутливості у вигляді гемігіпестезії було відмічене у 323 (92,4 %) осіб. Процеси в правій півкулі супроводжувалися кірковими розладами у вигляді агностичних явищ у 186 (53,0 %) хворих. Переважали порушення легкого та середнього ступенів вираженості у співвідношенні, близькому до 3,5:1. Додаткове призначення КСКК, достовірно гальмувало прогрес афатичних і агностичних розладів (різниця між групами складала 9,4 %). В обох групах простежувалася тенденція до загального поліпшення стану у вигляді зниження сумарного клінічного балу в 1−й групі з 16,33±0,56 до 13,77±0,74, а в 2−й − з 16,74±0,44 до 11,68±0,51. Зниження короткочасної слухомовленнєвої пам"яті спостерігалося у 17,9 % хворих 1−ї групи та 12,2 % в 2−й. Тобто хворі, що додатково отримували КСКК показали більш позитивну динаміку регресу неврологічної симптоматики та гальмування прогресу когнітивних розладів у ході лікування. Проведене дослідження вперше продемонструвало, що додаткове включення в комплексну терапію гострого періоду ІГМ препарату КСКК на 6,9% збільшує ступень відновлення неврологічних функцій та гальмує розвиток когнітивних порушень на 7,3 %.

Ключові слова: агнозія, ішемія, корекція, дисфункція, профілактика, гострий період.



Завантажити в форматі PDF (720 KB)
Наверх